СМИЧОК

(від старосл. смикати) - пристрій для звуковидобуванняна струнних інструментах, тонка вигнута дерев’яна тростина з натягненим пучком волосся. Класичну конструкцію скрипкового С. запропонував Ф.Турт-молодший наприкінці XVIII ст. С. складається з круглої або восьмикутної тростини, слідка, головки - есика з пазом, виготовленої з фернамбукової деревини, яка поєднує легкість та міцність; колодочки з кільцем; смичкового гвинта з гайкою; клинців для фіксації пучка тонкого і круглого переважно білого кінського волосу в головці та колодочці; тростину біля колодочки обмотують срібною канітеллю. С. для альта, віолончелі, контрабаса відрізняються від скрипкового конструкцією, розміром та способом тримання. Натираючи С. каніфоллю, виконавець може видобувати звук на струнних смичкових інструментах.

Музичні терміни 

СОІНАРІ →← СМИЧКОВІ ІНСТРУМЕНТИ

T: 0.078853803 M: 3 D: 3