ТОН

(від гр. tonos - наголос) - 1. Звук, який має визначену висоту.2. В музичній акустиці - найменший елемент спектру складного звуку, утворений коливальними рухами: частковий Т., аліквотний Т., обертон, унтертон. 3. Поряд з півтоном інтервал, який є мірою визначення висотних співвідношень. 4. Ступінь звукоряду, ладу, гами;звук акорду; елемент мелодії. 5. В системі церковних ладів - позначення ладу: перший тон, другий тон і т.д. 6. У ренесансній музичній термінології - інтонаційно-мелодична модель пісень мейстерзингерів. 7. Суб’єктивне вираження загального враження від звучання, звуковисотна інтонація, темброва якість звуку голосу, інструмента тощо. 8. Тональне настроювання хору перед співом.

Музичні терміни 

ТОНІКА →← ТОМТОМ

T: 0.107430388 M: 3 D: 3